Нормативні акти

ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО ТА ДОГОВІР

ДЖЕРЕЛО - Цивільний кодекс України

СТАТТЯ 11. ПІДСТАВИ ВИНИКНЕННЯ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ ТА ОБОВ'ЯЗКІВ

Ч. 1 Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Ч. 2 Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини (кредитний договір, договір про надання телекомунікаційних послуг тощо);

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (напр. завдання шкоди внаслідок ДТП);

Ч. 3 Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (регрес, відповідно до якого Страхова компанія, яка відшкодувала збитки особі, якій вони були завдані має право на стягнення такого відшкодування з особи, що ці збитки завдала).

Ч. 6 У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події (такою подією є ДТП, внаслідок, якого була завдана шкода, Страхова компанія таку шкоду відшкодувала - це є подія, яка тягне за собою виникнення у Страхової компанії права на стягнення коштів у тій же сумі, що вона відшкодувала із особи, яка завдала шкоду Клієнту Страхової компанії).

СТАТТЯ 14. ВИКОНАННЯ ЦИВІЛЬНИХ ОБОВ'ЯЗКІВ

Ч. 3 Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

СТАТТЯ 16. ЗАХИСТ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ ТА ІНТЕРЕСІВ СУДОМ

Ч. 2 Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

5) примусове виконання обов’язку в натурі (Суд та Державна виконавча служба).

СТАТТЯ 509. ПОНЯТТЯ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ТА ПІДСТАВИ ЙОГО ВИНИКНЕННЯ

1. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

СТАТТЯ 510. СТОРОНИ У ЗОБОВ'ЯЗАННІ

1. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

СТАТТА 526. ЗАГАЛЬНІ УМОВИ ВИКОНАННЯ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ

1. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

СТАТТЯ 534. ЧЕРГОВІСТЬ ПОГАШЕННЯ ВИМОГ ЗА ГРОШОВИМ ЗОБОВ'ЯЗАННЯМ

1. У разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання;

2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;

3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

СТАТТЯ 525. НЕДОПУСТИМІСТЬ ОДНОСТОРОННЬОЇ ВІДМОВИ ВІД ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

1. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

СТАТТЯ 599. ПРИПИНЕННЯ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ВИКОНАННЯМ

1. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

 

ПОЗИКА (КРЕДИТ)

ДЖЕРЕЛО - Цивільний кодекс України

§ 1. Позика

СТАТТЯ 1046. ДОГОВІР ПОЗИКИ

1. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

СТАТТЯ 1049. ОБОВ'ЯЗОК ПОЗИЧАЛЬНИКА ПОВЕРНУТИ ПОЗИКУ

1. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

СТАТТЯ 1054. КРЕДИТНИЙ ДОГОВІР

1. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

 

ПРОСТРОЧЕННЯ БОРЖНИКА

ДЖЕРЕЛО - Цивільний кодекс України

СТАТТЯ 612. ПРОСТРОЧЕННЯ БОРЖНИКА

1. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

2. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

3. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

 

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ГРОШОВОГО ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

ДЖЕРЕЛО - Цивільний кодекс України

СТАТТЯ 625. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ГРОШОВОГО ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

1. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

СТАТТЯ 615. ОДНОСТОРОННЯ ВІДМОВА ВІД ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

2. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

 

ФАКТОРИНГ

ДЖЕРЕЛО - Цивільний кодекс України

СТАТТЯ 1077. ПОНЯТТЯ ДОГОВОРУ ФАКТОРИНГУ

1. За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

СТАТТЯ 1078. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ ФАКТОРИНГУ

1. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

СТАТТЯ 1080. НЕДІЙСНІСТЬ ЗАБОРОНИ ВІДСТУПЛЕННЯ ПРАВА ГРОШОВОЇ ВИМОГИ

1. Договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

 

ЗАМІНА КРЕДИТОРА

ДЖЕРЕЛО – Цивільний кодекс України

СТАТТЯ 512. ПІДСТАВИ ЗАМІНИ КРЕДИТОРА В ЗОБОВ’ЯЗАННІ

1. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

2) правонаступництва;

3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);

СТАТТЯ 514. ОБСЯГ ПРАВ, ЩО ПЕРЕХОДЯТЬ ДО НОВОГО КРЕДИТОРА В ЗОБОВ’ЯЗАННІ

1. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

СТАТТЯ 516. ПОРЯДОК ЗАМІНИ КРЕДИТОРА У ЗОБОВ'ЯЗАННІ

1. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

2. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

 

ПРАВО ЗВЕРТАТИСЬ З ВИМОГОЮ - ПОВЕРНУТИ БОРГ

ДЖЕРЕЛО - Цивільний кодекс України

Глава 17 ПРЕДСТАВНИЦТВО

СТАТТЯ 237. ПОНЯТТЯ ТА ПІДСТАВИ ПРЕДСТАВНИЦТВА

1. Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

3. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

СТАТТЯ 244. ПРЕДСТАВНИЦТВО ЗА ДОВІРЕНІСТЮ

1. Представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.

2. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи.

3. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

СТАТТЯ 246. ДОВІРЕНІСТЬ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ

1. Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

 

НЕУСТОЙКА

ДЖЕРЕЛО - Цивільний кодекс України

§ 2. Неустойка

СТАТТЯ 549. ПОНЯТТЯ НЕУСТОЙКИ

1. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

2. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

3. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

СТАТТЯ 550. ПІДСТАВИ ВИНИКНЕННЯ ПРАВА НА НЕУСТОЙКУ

1. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

2. Проценти на неустойку не нараховуються.

3. Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання (стаття 617 цього Кодексу).

СТАТТЯ 551. ПРЕДМЕТ НЕУСТОЙКИ

1. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

2. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

СТАТТЯ 552. ПРАВОВІ НАСЛІДКИ СПЛАТИ (ПЕРЕДАННЯ) НЕУСТОЙКИ

1. Сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

2. Сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

 

СПІЛЬНА ВЛАСНІСТЬ

ДЖЕРЕЛО - Цивільний кодекс України

СТАТТЯ 355. ПОНЯТТЯ І ВИДИ ПРАВА СПІЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

1. Майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

СТАТТЯ 366. ЗВЕРНЕННЯ СТЯГНЕННЯ НА ЧАСТКУ У МАЙНІ, ЩО Є У СПІЛЬНІЙ ЧАСТКОВІЙ ВЛАСНОСТІ

1. Кредитор співвласника майна, що є у спільній частковій власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред'явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї.

СТАТТЯ 368. ПРАВО СПІЛЬНОЇ СУМІСНОЇ ВЛАСНОСТІ

Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

3. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

4. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

СТАТТЯ 371. ЗВЕРНЕННЯ СТЯГНЕННЯ НА ЧАСТКУ МАЙНА, ЩО Є У СПІЛЬНІЙ СУМІСНІЙ ВЛАСНОСТІ

1. Кредитор співвласника майна, що є у спільній сумісній власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред'явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї.

 

ПОРУКА

ДЖЕРЕЛО - Цивільний кодекс України

§ 3. Порука

СТАТТЯ 554. ПРАВОВІ НАСЛІДКИ ПОРУШЕННЯ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ, ЗАБЕЗПЕЧЕНОГО ПОРУКОЮ

1. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. (ЯК ПРАВИЛО ПО ДОГОВОРАХ КРЕДИТУ ПОРУЧИТЕЛЬ НЕСЕ ПОВНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ)

2. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

3. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

СТАТТЯ 556. ПРАВА ПОРУЧИТЕЛЯ, ЯКИЙ ВИКОНАВ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

1. Після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника.

2. До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

3. До кожного з кількох поручителів, які виконали зобов'язання, забезпечене порукою, переходять права кредитора у розмірі частини обов'язку, що виконана ним.

 

ЗАСТАВА

ДЖЕРЕЛО - Цивільний кодекс України

СТАТТЯ 572. ПОНЯТТЯ ЗАСТАВИ

1. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

СТАТТЯ 589. ПРАВОВІ НАСЛІДКИ НЕВИКОНАННЯ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ, ЗАБЕЗПЕЧЕНОГО ЗАСТАВОЮ

1. У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

2. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

СТАТТЯ 590. ЗВЕРНЕННЯ СТЯГНЕННЯ НА ПРЕДМЕТ ЗАСТАВИ

1. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

2. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

СТАТТЯ 591. РЕАЛІЗАЦІЯ ПРЕДМЕТА ЗАСТАВИ

1. Реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.

2. Початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави.